ЖИТТЯ ТРИВАЄ!
Продано
Показать еще Показать меньше

Жизель
Адольф Шарль Адан

 

ТРИВАЛІСТЬ

2 години (з одним антрактом)

 

Члени постановочної групи
ДИРИГЕНТИ:

заслужений артист України Ігор Шаврук, заслужений артист України Ігор Чернецький

ХУДОЖНИЦЯ-ПОСТАНОВНИЦЯ:

заслужена художниця України Наталія Бевзенко-Зінкіна

Стислий зміст
Дія перша

Події відбуваються в Тюрінгії в епоху феодалізму. Гірське селище в Тюрінгії. Селяни йдуть збирати виноград. Будинок селянки Берти, вдови, яка живе тут з дочкою Жизеллю. З’являються мисливці – граф Альберт зі зброєносцем. Альберт випередив інших учасників полювання, аби зустрітися з селянською дівчиною, яка сподобалась йому. Граф і його зброєносець Вільфрід входять у мисливський будиночок і незабаром Альберт виходить в селянському одязі. Вільфрід умовляє графа відмовитись від таємних планів, але той противиться. Він показує на будинок Берти – там живе та, в яку він закоханий. Альберт освідчується Жизелі в коханні, яка напівжартома висловлює недовіру його словам. Вона зриває квітку і ворожить на її пелюстках: кохає – не кохає. Пелюстка стверджує, що «не любить». Тоді Альберт потай від Жизелі обриває одну пелюстку і показує їй, що попереднє ворожіння було помилковим. Любовну сцену перериває лісник Ганс. Побачивши Жизель з графом, він застерігає дівчину і просить відповісти йому взаємністю. Альберт, розсердившись, проганяє його. З’являються подруги Жизелі. Вони оточують її і починають танці. Альберт із захватом стежить за Жизеллю – її веселість та жвавість чарівні. Берта, мати Жизелі, виходить з будинку. Вона нагадує дівчині, що в тої хворе серце і їй не можна танцювати. Але Жизель ніщо не лякає, вона щаслива. Чути звуки рогів – це наближаються учасники полювання. Альберт поспіхом йде геть, аби його не впізнали. Разом з мисливцями з’являються наречена Альберта Батільда та її батько, герцог Курляндський. Жизель з цікавістю розглядає розкішне вбрання знатної дами. Та, зачарована красою і простодушністю селянки, дарує Жизелі золотий ланцюжок, який дівчина приймає з захватом і зніяковінням. З вікна мисливського будиночка, в якому переодягався Альберт, вилазить лісник Ганс. В його руках дорога зброя, яка доводить високе походження того, хто заморочив голову його коханій Жизелі. Починається свято. Альберт танцює з Жизеллю. Ганс трубить в ріг, на звуки якого приходять мисливці з герцогом та Батільдою. Почет, упізнавши молодого герцога, шанобливо вітає його, знатні гості теж раді зустрічі з ним. Альберт підходить до Батільди й цілує їй руку. Жизель підбігає до неї і розповідає, що Альберт заприсягся їй у вірності і що він кохає її. Обурена претензіями Жизелі Батільда показує тій свою обручку – вона наречена Альберта. Жизель кидає до ніг Батільди подарований ланцюжок і падає. Альберт намагається порозумітися з Жизеллю, але та вже нічого не чує – вона божеволіє. В затьмареній свідомості зринають картини недавнього минулого: ворожіння на пелюстках, обітниця, слова кохання, подруги. Не витримавши потрясіння, дівчина помирає.

Дія друга
Серед могил сільського кладовища в місячному світлі з’являються примарні віліси. «Одягнені в весільні сукні, увінчані квітами, непереборно прекрасні танцюють віліси при світлі місяця, танцюють тим пристрасніше і швидше, чим більше відчувають, що виділений їм для танцю час закінчується і вони знову мусять зійти в свої холодні, як крига, могили», – Генріх Гейне. Сюди приходить Ганс. Чути таємничі звуки, спалахують вогники. Наляканий Ганс рятується втечею. На його шляху виростає тінь – то повелителька віліс Мірта. Віліси ніби купаються в місячному сяйві. За знаком Мірти вони оточують могилу Жизелі, готуючись до зустрічі з новою подругою. З могили піднімається примарна фігура Жизелі. Чути шум, віліси зникають. На кладовище приходить Альберт, який розшукує могилу коханої. Альберт в глибокій задумі і скорботі. Раптом він помічає фігуру Жизелі. Не ймучи віри очам, він кидається до неї, але видіння щезає, потім з’являється, далі знову ніби розтає в повітрі. Альберта починають переслідувати віліси, втягуючи його в танець. Він падає до ніг Мірти, молячи про спасіння, але та невмолима. Прагнучи знищити Альберта, вона намагається затягнути його в танцювальний вир, але з’являється Жизель і починає танцювати замість коханого, аби врятувати того від смерті. Чутно передзвін годинника. Шість ударів – світанок. Віліси втрачають свою силу і щезають. Зникає і легка тінь Жизелі, але вона завжди житиме в пам’яті Альберта як вічний жаль за втраченим коханням, коханням, яке сильніше смерті.

Про подію
Балет на 2 дії
Лібрето Теофіла Готьє, Жюля-Анрі Вернуа де Сен-Жоржа, Жана Коралі